Вот...Я тоже пишу... И было бы не честно не поделится с Эшелоном!!! Начну сс стиха... *Shy*
Пливуть сузір'я у нічній блакиті...
Відлуння місяця у дзеркалі безодні.
Образ чекання у засохлих квітах...
Образ надії у зірках,сьогодні...
Образ байдужості в незвичній поведінці...
Образ величності у кольорах...
Образ незвичності - не входити в лінійку,
звичайних рамок,що придумав час.
Великий сум "маленької " людини:
Щирість кохання у забутих снах.
Світ засинає через три хвилини...
Та ніч не спить,літаеє на дахах.
Людина завжди хоче знати більше,
А сни ховають таємниці в капелюх...
Могутній всесвіт надихає жити...
Ти спиш (?)... А він продовжує свій рух...
Отредактировано Bloody_Rose (21 Янв 2019 00:57:03)